Уста чарівні й очі зелені

Оповідання «Уста чарівні й очі зелені» («Pretty Mouth and Green My Eyes») було вперше опубліковане у журналі «Нью-Йоркер» 14 липня 1951 року. Пізніше увійшло до збірки «Дев’ять оповідань».

Це сьоме оповідання зі збірки. За давньоіндійською поетикою, сьомим почуттям («раса») є відраза, що викликає відповідний настрій у читача художнього твору. При цьому автор повинен використовувати такі психологічні стани персонажів, як збудження, туга, страх, передчуття чогось неприємного. Допускалось також використання неприємних для слуху слів і звуків. Цікаво, що згідно з цією давньою теорією, сьоме почуття не поєднуване з першим — любов'ю. Їх можна поєднати лише у разі обмеженості, ущербності останнього. Саме це Селінджер спробував відобразити у своєму оповіданні. Переклад здійснено за виданням: Salinger J.D. Nine Stories. Franny and Zooey. Raise High the Roof Beam, Carpenters. Moscow: Progress Publishers, 1982. 438 p.